Готовність дитини до школи

ДИТИНА ЙДЕ У ПЕРШИЙ КЛАС. ЧИ ГОТОВА ВОНА ДО ШКОЛИ?

За основу готовності приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі. Батькам слід пам'ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися.

Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить; хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду, знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме від готовності залежить адаптація малюка до шкільного життя, оволодіння ним навчальною діяльністю, врешті-решт, формування особистості.

Часто батьки, а іноді й учителі вважають основними показниками готовності до школи знайомство дитини з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання. Адже формування даних умінь передбачається програмою для першого класу.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

МЕТОДИКИ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ

Для успішного навчання в школі дитині необхідні такі якості:

• добре розвинена дрібна моторика рук та координація рухів (тренувальні вправи – пришивати ґудзики, ліпити з пластиліну, качати олівчик поміж пальчиків, зафарбовувати малюнки в різних напрямках, грати з м’ячем, ходити по «лабіринтам» з ниток);
• добре диференційована рухова система (тренувальні вправи – пальчикова гімнастика, ігри з пальчиковим «ляльковим театром»);
• хороша здатність до самоконтролю та самооцінки (формування залежить від віку та особливостей нервової системи);
• адекватна реакція на успіх і невдачу (формування залежить від віку, особливостей нервової системи та від особливостей дитячо-батьківських відносин);
• мотивація навчання (формування залежить від віку та особливостей дитячо-батьківських відносин);
• достатній об’єм механічної слухової та зорової пам’яті (тренувальні вправи – ігри, в яких треба запам’ятовувати; різні види дитячих лото, повторювати 6-10 не пов’язаних за змістом слів);
• стійка та рівномірно розподілена увага (тренувальні вправи – розплутувати намальовані «лабіринти» різної складності, перемальовувати прості малюнки по клітинкам);
• вміння відтворювати окремі події чи фрагменти дійсності, надавати їм логічної цілісності, а також спроможність всебічно розуміти ситуації й передбачити події (тренувальні вправи – описувати малюнок з урахуванням всіх дрібних деталей; складати коротку історію за декількома малюнками, пов’язаними за змістом);
• добре розвинена здатність робити узагальнення (тренувальні вправи – ігри «хто більше?», в яких треба назвати якомога більше предметів певної групи: меблі, посуд, люди, одяг, фігури, взуття, птахи, звірі, риби, транспорт, іграшки, тощо; в другому варіанті гри «хто більше?» треба назвати групу, до якої належать названі предмети);
• здатність дитини до абстрагування, оперування вербальними поняттями (тренувальні вправи – ігри на виключення слова, зайвого за змістом; вміння пояснити зміст того чи іншого слова);
• добре розвинений фонематичний слух як показник рівня готовності дитини до навчання грамоти (тренувальні вправи – шукати на слух заданий звук в словах; називати звуки на початку, в середині та в кінці слова).

Система завдань з вивчення індивідуальних особливостей розвитку спрямовано на розкриття суті явища психологічної готовності дитини, містить методики, спрямовані на вивчення мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової, особистісно-соціальної видів готовності.

Завдання діагностики готовності дитини до школи

1. Визначити, наскільки відповідає рівень розвитку дитини тим нормам, які характерні для дітей цього віку.
2. Дізнатися про індивідуальні особливості розвитку психологічних якостей дитини. Адже деякі з них можуть бути розвинені добре, а деякі гірше. Наявність у дитини окремих недостатньо розвинених якостей може стати причиною серйозних перешкод у процесі подальшого навчання в школі. З допомогою методик можна вчасно виявити ці «слабкі місця» і внести відповідні корективи, спрямовані на розвиток потрібної якості.

Приклади завдань

Визначення мотивів навчання

Розмова з дитиною про школу.

• Чи хочеш ти вже цього року піти до школи?
• Чому ти хочеш йти до школи?
• Що тебе цікавить?
• Чим ти хотів би займатись у школі?
• Чи хочеш ти чогось навчитись? Чого саме?

Вивчення рівня стійкості та особливостей розподілу уваги

Дитина має «розгадати лабіринт», тобто знайти серед переплутаних ліній потрібну доріжку.

Вивчення рівня розвитку короткочасної слухової пам’яті

Дитині читають 10 слів, а вона уважно їх слухає і повторює. Повторювати слова можна в будь-якому порядку. Можливо, дитина не повторить їх усі одразу. Проте може бути ще декілька спроб.

Оцінювання результатів: 
Низький рівень – при першому слуханні дитина запам’ятала 2 слова, після третього читання – 5 слів.
Нижче середнього – при першому слуханні дитина запам’ятала 3-4 слова, після третього читання – 7 слів.
Середній рівень – при першому слуханні дитина запам’ятала 5-6 слів, після третього читання – до 8 слів.
Високий рівень – при першому слуханні дитина запам’ятала 7-10, після третього читання – 9-10 слів.

В нормі діти запам’ятовують з першого разу 5-6 слів, а всі 10 слів – через 3-5 повторів. Нормальним при запам’ятовуванні є «ефект краю», коли дитина краще запам’ятовує перші та останні слова;  також нормою вважається збільшення від повтору до повтору кількості слів, які дитина запам’ятала. Зворотній процес може свідчити про швидку втомлюваність пам’яті дитини і якісь порушення її діяльності.

Вивчення рівня розвитку образної зорової пам’яті

Дитині показують малюнок з фігурами, їх треба  роздивитись і запам’ятати як можна більше фігур. Через 10 секунд цю таблицю забирають і кладуть на її місце іншу, на якій намальовано більше фігур. Серед них є фігури з попереднього малюнка, які й треба знайти.

Оцінювання результатів:

Визначення рівня розвитку зв’язного мовлення, розуміння логічних завдань

Дитині показують 2 малюнки. Дорослий говорить  дитині послідовно 8 речень про зміст цих малюнків, а дитина показує пальчиком на ту картинку, про яку йдеться у цьому реченні.

Аналіз результатів:

Визначення рівня розвитку аналітико-синтетичної діяльності

Обладнання: 10 карток з малюнками, побудованими за принципом: 3 предмети об’єднані загальним поняттям, а четвертий предмет стосується іншого поняття. Предмети та їх призначення відповідають звичайному рівню обізнаності дітей шестирічного віку.

Дитині показують картку із зображенням чотирьох предметів і просять назвати їх. Після того пропонують визначити зайвий предмет, а решту предметів визначити за спільною ознакою.

Такі завдання дають можливість визначити, наскільки діти оперують суттєвими ознаками, відволікаючись від несуттєвих і контрастних. Також можна використовувати монохромні картинки (чорно-білі).

Аналіз результатів: 
Високий рівень – 7-10 карток пояснюють з використанням двох родових понять, 3-4 картки включають тільки одне родове поняття.
Достатній рівень – 7-10 карток пояснюють через одне родове, або половина з двома родовими поняттями. А половина – з одним.
Низький рівень – коли в 7-10 картках тільки називається зайвий предмет без пояснень. Або виділяється предмет за неістотними ознаками.

Вивчення здатності дитини до узагальнення

Дитина має розкласти картки на групи так, щоб вони підходили одна до одної, були чимось схожі. Потім пояснити, чому вони саме так розкладені.

Після цього всі картки змішують. А дитині пропонують знову розкласти всі картки на групи, але вже не так, як минулого разу. Потім просять розкласти фігури втретє так, щоб це відрізнялось від першого і другого разу. Завдання дитини – розкласти картки три рази по-різному.

Аналіз результатів: 
Достатній рівень – дитина легко виконує 2 види класифікації без сторонньої допомоги.
Високий рівень – дитина легко виконує 3 види класифікацій.

Діти із затримкою психічного розвитку мають труднощі під час виконання цього завдання. Як правило, виконують один вид класифікації.  При виділенні другого і третього принципів потрібна допомога. Діти швидко стомлюються і, навіть, сформовані разом з психологом принципи класифікації фігур не узагальнюють.

Відтворення послідовності подій

Визначення здатності дитини до відтворення окремих подій чи фрагментів дійсності, надання їм логічної цілісності, а також спроможність всебічно розуміти ситуації й передбачити події. Також можна вивчити словниковий запас дитини.

Перед дитиною розкладають картки, які треба розкласти по порядку таким чином, щоб намальовані на них події були логічно пов’язані.  На кожне завдання відводиться певний час. Відлік часу починається з того моменту, коли остання картка ляже перед дитиною. Якщо картки розкладені неправильно, а час ще не минув, можна запропонувати дитині перевірити, чи правильно вона їх розклала.

Оцінювання дітей до 6,5 років: час не враховується.

Визначення рівня розвитку фонематичного слуху

Вчитель повторює задумане слово, а потім замінює іншим словом. Коли дитина почує це зайве слово, одразу має сказати про це дорослому і назвати це інше слово.   Якщо ж дитина почує тільки те слово, яке дорослий називав на початку, то після проговорювання дитина може сказати: «Все правильно».

Перше завдання – для ознайомлення, і його результати не враховуються. Слова проговорюють в темпі 1 слово за 1 секунду.

Аналіз  результатів: 
Високий рівень – у всіх завданнях з першого пред’явлення вчасно повідомив, правильно назвав «зайве» слово.

Середній рівень – помітив «зайве» слово лише при повторенні ряду слів  в уповільненому темпі. Або помітив «зайве» слово у звичайному темпі, але не повідомив і слово назвав лише після прослуховування всього ряду слів.

Низький рівень – якщо хоча б в одному із завдань дитина не змогла правильно помітити «зайве» слово, не зважаючи на повторне уповільнене повторення даного ряду.

Високий рівень визначається лише при повному виконанні усіх трьох основних завдань. Не має значення, у скількох основних завданнях дитина припустилася помилки – в одному чи в трьох. При наявності помилок рівень визначається за тим завданням, яке виконано найгірше. Тобто помилки з декількох завдань не додаються.

Вивчення фізіологічної зрілості дитини

Завдання 1.

1. Дитина кладе руки на аркуш паперу так, щоб на аркуші вільно розмістилися обидві долоні з розведеними пальцями. Дорослий обводить кисті рук ручкою. Потім дитина має покласти руки на аркуш паперу так, щоб вони співпали з контуром.
2. Дорослий показує дитині пальчики на руці, а дитина піднімає тільки той пальчик, на який вказує дорослий. Інші пальчики піднімати не треба.

Завдання 2.

Про розвиненість дрібних рухів пальців можна судити, спостерігаючи за тим, як дитина малює «Малюнок людини».  Якщо вона постійно повертає аркуш, не може змінювати напрямок ліній за допомогою тонких рухів пальців і кисті, це означає, що рівень розвитку дрібної моторики недостатній і потрібне відповідне тренування, інакше відставання в оволодінні графічною навичкою письма у школі може бути значним.

Завдання 3.

Дорослий просить дитину стати спиною до стіни так, щоби п’ятки теж торкались стіни; дістати правою рукою ліве вухо, причому рука повинна охоплювати голову зверху через тім’я.

Аналіз  результатів
Якщо пальці руки дістають вуха і при цьому положення голови залишається прямим, це свідчить про достатню «зрілість» і готовність до систематичного навчання. Коли дитина не може дотягнутися рукою до вуха або ж нахиляє голову, щоб виконати завдання, тоді говорять про неповну готовність дитини до шкільного навчання. 

мал.91. Визначення шкільної зрілості:

Укладено за посібником: «Перелік психодіагностичних методик для використання в роботі практичних психологів системи освіти». Упоряд.: Д.М.Собол (та ін.). – К.: Марич, 2010. – 118с. – Бібліогр.:с.118

ПОРАДИ БАТЬКАМ: ЯК ПІДГОТУВАТИ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

Зовсім не слід:

• змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;
• оцінювати все, що робить малюк, так як оцінюється діяльність учня;
• "проходити" з дитиною програму першого класу, насильно замінюю­чи гру навчанням.

Необхідно:

• прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
• навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Учити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення;
• формувати світогляд дитини, знання:
  • про довкілля, про себе (прізвище, ім'я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі);
  • про своє село, місто, вулицю;
  • про явища природи (пори року, їх послідовність, місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби);
  • про Сонце, дощ, сніг;
  • про урожай, борошно, із чого роблять хліб, цукор;
  • про улюблені книжки, вірші, казки, пісні, відомих письменників, художників, композиторів;
  • про дорослих людей (за віком, професіями, за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди);
  • про сучасну техніку, транспорт.

ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ? (тест)

1. Чи хоче Ваша дитина йти до школи?
2. Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається та навчатися їй буде цікаво?
3. Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж ЗО хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
4. Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
5. Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?
6. Чи може Ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?
7. Чи вміє вона відмінювані іменники за числами (наприклад, олівець олівці)?
8. Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?
9. Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?
10. Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання ті додавання одиниці?
11. Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?
12. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
13. Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
14. Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину?
15. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
16. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
17. Чи любить Ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо?
18. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх.

15-18 - Ваша дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10-14 - Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли "ні", підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше - почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть Вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

Ви можете дати волю своїй фантазії і видозмінювати завдання, а можете точно дотримуватись інструкції - у будь-якому випадку Ваша дитина росте і наближається до школи. Але запам'ятайте, будь ласка, кілька простих правил:

• заняття з дитиною мають бути обопільно добровільними;
• їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин;
• не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена;
• постарайтеся, щоб заняття мали регулярний характер - "мозковий штурм" під час підготовки до школи не ефективний;
• якщо Ви побоюєтеся за успіхи своєї дитини, радимо Вам не зосереджуватися на виробленні конкретних навичок.

Методичні прийоми навчання у початковій школі постійно змінюються, є багато авторських програм, і Ваші зусилля можуть піти врозріз із ними. Корисніше використовувати загальнорозвивальні вправи для зміцнення сприймання, пам'яті, уваги, тонкої моторики рук. Учіть дитину звертати увагу на те, як звучать слова, - пропонуйте їй виразно повторювати слова, як українські, так і іноземні, знайомі й незнайомі. Розучуйте з нею вірші, скоромовки і складайте казки. Просіть повторювати напам'ять почутий текст і переказувати його своїми словами.

Дуже корисно запам'ятовувати різні предмети, їх кількість і розташування; звертайте увагу дитини на деталі пейзажу й довкілля. Не забувайте порівнювати різні предмети і явища: що в них загального і відмінного.

Запропонуйте дитині запам'ятати послідовність цифр (наприклад, номери телефонів). Добре стимулюють розвиток концентрації уваги ігри-лабіринти, в яких потрібно "простежити" доріжку персонажа, а також завдання на порівняння двох майже однакових малюнків.

Не нехтуйте заняттями, що розвивають і зміцнюють дрібні рухи рук: ліплення, малювання, аплікації, ігри з конструкторами - усе це створює передумови для формування красивого почерку і сприяє розвитку мислення дитини. Використовуйте підручні засоби - можна відокремити горох від кукурудзи чи бобів, розсортувати ґудзики, розкласти сірники.

І, незалежно від успіхів Вашої дитини, намагайтеся створювати здоровий настрій перед школою, за якого вона б прагнула до знань, не боялася низьких балів і була впевнена у тому, що вона для Вас найулюбленіша!