Увага поліомієліт.
Шановні батьки! Повідомляємо, що в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Голосіївського району м. Києва (вул. Голосіївська, 53) вводяться додаткові дні імунізації по суботах та «зелені коридори» у середу та четвер для дітей, що підлягають щепленню на поліомієліт.
Пам’ятка щодо запобігання поліомієліту
Поліомієліт представляє собою гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту.
Клінічні прояви поліомієліту різноманітні. У понад 90% інфікованих осіб інфекція є безсимптомна, у 4-8% захворювання перебігає в абортивній формі без рухових порушень. Абортивна форма поліомієліту може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, у 1% хворих розвивається серозний менінгіт. Лише у 1-10 з кожних 1000 сприйнятливих до захворювання осіб (0,1-1,0%) розвивається паралітична форма хвороби з ураженням рухових клітин переднього рогу спинного мозку з наступним стійким випадінням їх функцій, розвитком паралічів і парезів.
Клінічні ознаки паралітичних форм поліомієліту:
- гострий початок захворювання з загально-інфекційного синдрому;
- підвищення температури тіла;
- головний біль;
- біль у горлі;
- нежить;
- диспепсичні розлади – блювота і проноси;
- розвиток гострих в’ялих паралічів виникає від декількох годин до 1-5 днів;
- частіше страждають проксимальні відділи кінцівок;
- парези і паралічі мають асиметричне "мозаїчне" розташування;
- знижений тонус м’язів;
- уражаються м’язи ніг, рук, тулуба;
- зміна походки;
- знижені сухожильні рефлекси;
- чутливість збережена;
- швидкий розвиток атрофії м'язів.
Як можна заразитися вірусом поліомієліту?
Джерелом інфекції є хворі на паралітичні та непаралітичні форми поліомієліту або вірусоносії. Передача збудника поліомієліту відбувається від людини до людини. Основний механізм передачі вірусу – фекально-оральний. Вірус може передаватися через брудні руки, іграшки, інфіковану воду та їжу, а також може передаватися переносниками – мухами. Слід пам’ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі – до 3-4 місяців у воді, до 6 місяців з фекаліями в ґрунті. Також можлива передача вірусу повітряно-крапельним шляхом. Заразними при поліомієліті є виділення з верхніх дихальних шляхів та випорожнення.
Як довго є заразним хворий на поліомієліт?
З верхніх дихальних шляхів вірус виділяється тільки в гострому, препаралітичному періоді, з випорожненнями – більш тривалий час. Найбільш інтенсивне виділення вірусу від хворого відбувається в перші два тижні захворювання, але може продовжуватися до 4-6 тижнів від початку захворювання.
Як попередити зараження на поліомієліт?
Ізоляція осіб , що прибули з країн-ендемічних по поліомієліту з проявами гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, серозного менінгіту, в’ялих паралічів з обов’язковим їх дворазовим обстеженням на поліомієліт.
На контактних осіб накладається карантин строком на 21 день з моменту ізоляції хворого. За ними організується нагляд педіатра (щоденно) та невролога (одноразово, в разі необхідності).
У вогнищі інфекції проводять поточну та заключну дезінфекцію з використанням дезінфікуючих засобів.
При загрозі виникнення поліомієліту в країні всім дітям у віці до 5 років, що не були щеплені або щеплені з порушенням графіку, проводять термінову вакцинацію живою поліомієлітною вакциною.
Обмеження відвідування країн - ендемічних по поліомієліту, а при завезенні в країну захворювання місць великого скупчення людей.
Часте миття руки с милом.
Провітрювання приміщення декілька разів на день.
Проведення вологого прибирання приміщень.
Вживання тільки кип’яченої або спеціальної води для пиття, добре вимитих овочів та фруктів, бажано з милом.
Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації.
Щеплення проти поліомієліту входять до календаря профілактичних щеплень:
- вакцинація складається з трьох щеплень і проводиться дітям у віці 3, 4 і 5 місяців, перші 2 щеплення - з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту(ІПВ);
- ревакцинація проводиться дітям у віці 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ).
Як запобігти розповсюдженню поліомієліту в дитячих установах?
Під час загрози спалаху поліомієліту нові діти в загальноосвітні навчальні, оздоровчі та санаторно-курортні заклади не приймаються.
Припиняється відвідування дитячої установи сторонніми особами.
Проводиться вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день.
Приміщення, в яких знаходяться діти повинні бути вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів на день.
Діти повинні дотримуватись правил особистої гігієни (часте миття рук з милом протягом дня).
Виключається переведення дітей із групи в групу.
Діти повинні щоденно оглядатися лікарем чи педіатром і при появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно госпіталізувати до інфекційного відділення.
Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дитини на поліомієліт?
Обов’язкове дотримання графіку профілактичних щеплень;
Уникати дитині місць великого скупчення людей;
Уникати контакту з особами, що перебували в країнах-ендемічних по поліомієліту та відвідування країн - ендемічних по поліомієліту;
Навчити дітей мити руки з милом;
Провітрювати приміщення декілька разів на день;
Проводити вологе прибирання оселі;.
Пити тільки кип’ячену воду, добре вимиті овочі та фрукти.
Що робити батькам, якщо дитина захворіла на поліомієліт?
При появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно звернутись до лікаря.
Хворого необхідно госпіталізувати в дитячу інфекційну лікарню або дитяче інфекційне відділення, виділити йому окремий посуд, рушники, предмети особистої гігієни.
У приміщеннях, в яких перебувала хвора дитина, необхідно провести вологе прибирання з застосуванням дезінфікуючих засобів.
При яких ознаках захворювання у дитини необхідно негайно звернутися за медичною допомогою?
- підвищення температури тіла;
- головний біль;
- біль у горлі;
- нежить;
- диспепсичні розлади – блювота і проноси;
- біль в кінцівках;
- неможливість стати на ніжки;
- підвищена пітливість.