Класний керівник року
Високолян Тетяна Леонидівна
класний керівник 6-Д класу ліцею "Голосіївський" № 241 міста Києва
ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ
ВИХОВНА СИСТЕМА КЛАСУ «Виховання самодостатньої гармонійної особистості»
І. Ми маємо справу з найскладнішим,неоцінним, найдорожчим,що є в житті людини. Місія школи - боротися за людину.(В.Сухомлинський)
Важливе місце у педагогічній системі займають питання виховання, котрі спираються на ідею гармонійного розвитку особистості. Гармонійно розвинута людина, у якої поєднані розумова зрілість, моральна досконалість, фізична і естетична розвиненість. Усі сторони виховання розглядаються як єдиний процес, де вони, як і в дійсності, переплітаються між собою і обумовлюють одна одну.
Головне моральне виховання: "Ми сміливо висловлюємо переконання, що вплив моральний складає головне завдання виховання, більш важливе, ніж розвиток розуму і наповнення голови знаннями."
Засоби морального впливу охоплюють сім'ю, школу і середовище, в якому перебуває дитина після класних занять. Основи морального виховання закладаються у сім'ї, де велике значення має устрій сімейного життя, стосунки між батьками тощо. Продовжується моральне виховання у школі, де все повинно бути моральним, а саме:
- зміст навчального матеріалу, що передбачає підбір відповідних творів для читання, речень для розбору, використання прислів'їв, приказок, казок тощо;
- особистий приклад учителя як у школі, так і в житті;
- розумно влаштована навчальна діяльність дітей: "У школі повинна панувати серйозність, яка допускає жарт, але не перетворює в жарт всієї справи, ласкавість без притворства, порядок без педантизму, а головне – постійна розумова діяльність".
Першоджерелом формування моральної сторони дитини, рівно як і всіх інших її сторін, у житті і у вихованні виступають засоби природи. За твердженням Ушинського, ці засоби є найдоступніші для дитячого сприймання. Головне завдання педагога – навчити дітей помічати і спостерігати красу природи. Для цього він радив проводити екскурсії в природу, уроки на лоні природи, де діти пізнають красу і велич рідної землі.
Велике значення на формування моральності дитини справляє гра: "Гра є вільна діяльність дитини. У ній формуються всі сторони душі людської, її розум, її серце, її воля..." У грі діти випробовують свої сили і вчаться самостійності. Через колективну гру здійснюється пізнання і входження у систему суспільних відносин.
Основним фактором і засобом є праця, яка є джерелом не лише фізичного, розумового і морального удосконалення, але й існування людини взагалі.
Перед вихованням ставиться завдання формувати у дітей серйозне ставлення до праці, прищеплювати вихованцям не лише повагу і любов до неї, але і звичку працювати: "Виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до життя."
У вихованні відводиться важлива роль не лише фізичній, але й розумовій праці. Розумова праця – один із найважчих видів людської праці: "Мріяти легко, приємно, але думати важко." Вона є основний вид діяльності дитини у школі, тому школа покликана привчити дитину до розумової праці і сформувати серйозне ставлення до неї.
Ушинський пропонує такі методи морального виховання дітей:
- особистий приклад вихователів;
- наслідування, яке повинно випливати із почуттів, прагнень і дій, що доступні дитині. Тоді воно стане внутрішнім і відрізнятиметься від зовнішнього мавпування;
- вправи для вироблення моральних звичок: "Гарна звичка – це моральний капітал, процентами з якого людина користується все життя";
- переконання. Виступав проти моралізаторства: "Привчаючи слухати слова моральності, ви готуєте лицемірів, які використовують їх як ширми для своїх власних вад. Все у школі і у викладанні повинно бути моральним, так щоб саме говорило за себе і не мало потреби в сентенціях";
- покарання і заохочення. Рекомендує обережно ставитись і по можливості уникати їх: "Заохочення і покарання не нешкідливі гігієнічні засоби, які попереджують хворобу або виліковують її, а ліки, які витісняють хвороби з організму іншою хворобою."
Методи покарання повинні застосовуватись у відповідності до педагогічного такту і бути такими, щоб не ображати гідність дитини. Найбільш прийнятними серед них Ушинський називав попередження, зауваження, низька оцінка поведінки. Серед заохочень виступав проти матеріальних винагород, пропонував використовувати моральні заохочення у вигляді схвалення, визнання успіху чи ін. "Діти ненавидять учителів, від яких ніколи не дочекаєшся схвалення або визнання того, що добре зроблено. Це вбиває прагнення до вдосконалення".
Основними засобами естетичного виховання - природу, працю, зміст шкільної освіти, мистецтво. У навчальні плани народних шкіл пропонував включити предмети естетичного циклу: малювання, музику, співи. Особливо,Ушинський цінував участь дітей у хоровому співі: "Якщо заспіває школа – заспіває країна." Для естетичного розвитку дитини важливо прилучати її до народної поезії, народних традицій, проводити у школі свята зими, весни, літа, осені. Все це приносить дітям радість і розвиває естетичні смаки. У зв'язку з цим ставиться питання про необхідність художньої освіти вчителів і вихователів.
Стосовно фізичного виховання. Оскільки у дітей існує природна потреба до рухів, її потрібно задовольняти. Звертати увагу на необхідність для дітей частої зміни діяльності. Дитина втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю. Гімнастика, різні фізичні вправи, прогулянки на свіжому повітрі не тільки сприяли б збереженню здоров'я дітей, але й свіжості та жвавості їхнього навчання.
ІІ. Виховна система класу «Виховання самодостатньої гармонійної особистості»
Працюючи класним керівником 2 роки,намагаюся використовувати всі можливості виховного простору для створення комфортних умов,що сприятимуть всебічному розвитку кожного вихованця. Ефективність виховання значною мірою залежить від вибору форм та методів його організації.
Для організації ефективного виховного процесу в класному колективі ми з учнями створили таке освітнє середовище, яке дозволяє організовувати різноманітні взаємодії між суб'єктами освітнього процесу (учнями, вчителями, батьками) і дає можливість дітям в повній мірі отримати позитивний соціальний досвід. Моя роль при цьому значно розширилася, бо я стала не просто ініціатором пізнавальної взаємодії з учнями, а й організатором різних видів продуктивної діяльності дітей в плані особистісного розвитку, соціалізації. Змінилася і роль учнів. Вони виступають як повноцінні партнери, які співпрацюють з усіма суб'єктами освітнього середовища.
Пріоритети моєї виховної роботи з класом
Виховання особистим прикладом – особистий приклад вчителя і батьків найкраща школа виховання учня;
Виховання творчістю – розвиток та підтримка дитячої творчості , виховання найкращими витворами мистецтва;
Виховання традицією – відродження духовності , ознайомлення з кращими традиціями рідного народ;
Виховання вихователя – створення класу - родини, організація співпраці батьків,вчителів в ім’я дитини;
Виховання довірою –співпраця з учнями в організації шкільного життя;
Виховання милосердям – допога тим,хто того потребує,виховання вміння співчувати. Крім цих методів,використовую такожтрадиційні бесіди: бесіди,диспути, лекції, екскурсії, конкурси , зустрічі, вечори.
Теоретичні засади формувалися на основі положень нормативних документів в галузі освіти та виховання (Конституції України; Закону України “Про освіту”; Закону України “Про загальну середню освіту”; Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти; Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності).
Я, як класний керівник, намагаюся надати кожному учневі можливість життєвого вибору, навчити рухатись у просторі пошуків, допомогти виробити погляди на світ як на цінність, сформувати повноцінного громадянина незалежної держави, розвивати духовну та естетичну культуру, залучати до здорового способу життя, розвивати моральне орієнтування та самооцінку і почуття власної гідності, що є основою становлення гармонійної особистості.
Починаю працювати класним керівником, я поставила собі завдання сформувати єдиний колектив в якому був би позитивний морально-психологічний клімат.
Створена система виховання дала такі позитивні результати:
- комфортний психологічний клімат у класі, соціальну захищеність дитини;
- формування відповідальності, гуманізму, милосердя;
- стимулює розвиток творчих здібностей дитини;
- покращились результати особистісного розвитку учнів;
- підвищилась згуртованість класу, розвинулось почуття єдиної команди, сили єдності;
- клас активний учасник у шкільному житті та приймає активну участь в різноманітних конкурсах та заходах міста, де є неодноразовим переможцем;
- у своїй життєдіяльності клас наблизився до родинного середовища;
- батьки учнів класу зацікавлені у розвитку духовності дитини через партнерство заради виховання;
- співпраця з батьками учнів має дієвий результат, батьки стали активними учасниками життя класного колективу та шкільного життя.
Я розумію, що неабияку роль у вихованні учнів відіграє особистість класного керівника, його характер, моральність, переконання. Я намагаюся жити і працювати за заповідями, які склала для себе, опанувавши педагогіку добра, гуманізму, творчості педагогів минулого і сучасності.
ІІІ. Висновки. Учитель і учень ростуть разом.
Підводячи підсумки, можу з гордістю сказати, що хоча я й працюю класним керівником другий рік, я задоволена наслідками своєї роботи. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю ділюся своїми ідеями з дітьми, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.
Результативністю роботи педагогічного колективу є набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань народу, досягнення високої культури міжетнічних взаємин, формування в учнів особистісних ознак громадян своєї держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральності, художньо-естетичної, трудової та екологічної культури.
Відеопрезентація Високолян Т.Л. https://s3.files.ukr.net/get/45265211/%D0%92%D1%8B%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BD2.mp4?key=8b34756e
